Як Карплюк та Щербина дискредитують правоохоронців

Нинішня ірпінська влада, яку контролє Володимир Карплюк, майже щодня отримує звинувачення в численних злочинах: корупційних, кримінальних, адміністративних тощо. Всі ці справи активно набувають розголосу та розслідуються правоохоронцями, але такі дії викликають спротив з боку Карплюка та його поплічників, наближених до Ірпінської міської ради, які, очевидно, мають чималі політичні амбіції. Саме тому стратегія захисту включає в себе напад – інформаційні хвилі “чорного піару”, що повинні дискредитувати роботу правоохоронних органів.

Нещодавно на провладних ірпінських сайтах та так званих зливних бачках з’явилася стаття під назвою “Заступник прокурора Ірпеня здійснює тиск на бізнес”. В ній йшлося про те, що прокурор Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Максим Роговенко тисне на бізнес, зокрема на приватне підприємство “ Сфера-2012”. Так команда “Нових облич” відреагувала на арешт білбордів, які вони встановили з метою дискредитації працівників правоохоронних органів. 

Послідовність розповсюдження “чорного піару” проти працівників правоохоронних органів не відрізняється від поширення фейкових новин стосовно політичних опонентів Карплюка та Нових облич.

Пошук чутливих або стереотипізованих соціальних тем та зв’язків в біографії опонента, що не стосуються його професійної діяльності 

В прикладах, які ми дослідили, ми виявили, що ресурси з орбіти Карплюка часто намагаються створити інфопривід просто на основі окремих фактів з біографії правоохоронців, які абсолютно не стосуються їхньої професійної діяльності.   Наприклад, велика кількість справ та переїзд з Луганська до Києва Владиславом Майоровим піарники обернули в роботу на ЛНР. Такі прийоми мають на меті формування страхів та застереження щодо роботи правоохоронних органів.

Використання кишенькових громадських організацій та псевдоактивістів для прикриття своєї діяльності та створення штучної зацікавленості громади

Відомо, що Володимир Карплюк та деякі його бізнес-партнери контролюють окрім деяких ЗМІ ще й громадські організації: “Держава майбутнього, “Рупор Ірпеня”, “Народний будівельний контроль” тощо. Наприклад, ГО “Рупор Ірпеня” заснована Лілією Мельник та Альоною Голотою, що виступала членом лічильної комісії під час слухань «оновлення» Генерального плана м.Ірпеня. Саме ця ГО намагалась дискредитувати діяльність голови ДФС – Олексія Кавиліна. Саме працівники державної фіскальної служби в свій час розкрили схему ухилення забудовників Ірпеня від сплати податків на сотні мільйонів гривень.

Тоді проти очільника фіскальної служби було організовано потужну інформаційну кампанію, і навіть створено для цього фейковий сайт – https://kavilin.net. На цьому ж найті з’являлась інформація про пікети проти Кавиліна (які складались з двох людей). І хоч такі атаки не є успішними, ці ГО досі існують та спрямовані на те, щоб створювати штучні інформаційні приводи та видимість громадської активності проти “неугодних” Карплюку” людей.

Написання та розповсюдження замовних матеріалів на так званих “зливних бачках”

Замовлення публікації матеріалів на певних ресурсах за фінансову винагороду практикується командою “Нових облич” стосовно їхній опонентів дуже часто. Найчастіше “джинса” публікується перед виборами та стосується здебільшого політичних опонентів, але в такий період можна прослідкувати, які ЗМІ активно співпрацювали з “Новими обличчями”. Адже передвиборчий піар Володимира Карплюка включав в себе “брудні технології”: публікація фейків, компромату, які, зазвичай, не підкріплені жодними доказами. Подібні матеріали публікують далеко не всі видання, а лише ті, які не надто піклуються про свою репутацію. Серед таких видань опинились “Киеввласть”, “Моя Київщина”, “Антикор” та інші, і саме вони публікують найбільше матеріалів, які дискредитують правоохоронців та регулярно повідомляють про їхні порушення, посилаючись лише на власні джерела або чутки.

Поширення матеріалів на провладних місцевих ЗМІ, що посилаються не на власні джерела, а на “першоджерела”

Такий трюк теж стосується не лише матеріалів про правоохоронців, але коли йде мова про поліцію чи судову систему, нинішня влада намагається опублікувати їх спочатку на сайтах з гучними назвами, які створюють певні асоціації з офіційними джерелами, хоча насправді такими не є, наприклад, Голос.ua або Ukrlife.net, “Прокурорська правда” тощо. Такі маловідомі ресурси часто публікують замовні матеріали першими, і провладні ірпінські ЗМІ посилаються не на свої джерела, або часто відсутні документи, а нібито на сторонні, незаангажовані ЗМІ.

Та якщо своїх політичних опонентів Карплюк та “Нові обличчя” звинувачують здебільшого в адміністративних або корупційних правопорушеннях, то “арселал чорного піару” проти правоохоронців включає в себе набагато масштабніші та серйозніші пункти:

• звинувачення в тяжких злочинах ( розповсюдження наркотиків, вбивства)
  
• кримінальні “клички” та застарілий сленг ( наприклад: “кришує”, “кошмарить”, “бидло”)
  
• підсилення стереотипів щодо працівників правоохоронних органів ( наприклад: існування жорсткої ієрархії – “дідівщини”)
  
• віддзеркалення звинувачень в свою сторону (одна з найпоширеніших маніпуляційних технологій)
  
  

Звинувачення в тяжких злочинах

Звинувачення в тяжких злочинах використовуються для того, щоб додати справам гучності. Зазвичай, злочини, в яких  звинувачують правоохоронців, набагато серйозніша, ніж ті, в яких звинувачують представників “Нових облич”. Така противага має спонукати до думки, що люди, які нібито скоїли важчий злочин, не мають права брати участь в розслідуваннях інших кримінальних справ. Прикладом застосування такої противаги є поширення інформаційної кампанії проти Владислава  Майорова  – старший оперуповноважений в особливо важливих справах Департаменту захисту економіки Національної поліції України цього Управління. Майоров  вів справу про розкрадання бюджетних коштів у 2017 році, в тому числі через безмертний ФОП. Активна фаза досудового розслідування припала на середину літа та осінь 2018 року. Саме тоді було проведено ряд обшуків та гучно повідомлено про підозру на сьогодні вже колишньому міському голові Володимиру Карплюку, також вже колишньому першому заступнику міського голови Дмитру Христюку, заступнику міського голови (до речі до цього часу обіймає цю посаду) Лідії Михальченко, керівнику комунального підприємства “Ірпіньжитлоінвестбуд” Ігорю Дворнікову (теж не полишив посаду), а також іншим особам. Саме після допиту свідків та обшуків в Ірпінській міській раді на нього полилась “хвиля бруду”.

Одразу ж після розголосу справи у 2017 році провладні ЗМІ почали поширювати інформацію про те, що Майоров є представником луганського клану в Нацполіції та здає державні таємниці сепаратистам. Також повідомлялось, що Майорову доручали найбрудніші справи, спрямовані на «вибивання» коштів з політиків, чиновників та підприємців.

Ще одна гучна кримінальна справа, яка стала причиною розповсюдження “чорного піару” – підозра Карплюку, в якій його звинувачують у порушення правил безпеки на будівництві, де загинула людина. Тоді він пообіцяв місяць жити у наметовому містечку, а депутати “Нових облич” – Анастасія Попсуй та Максим Плешко разом з прихильниками Карплюка влаштували під прокуратурою області танці. варто зазначити, що наметове містечко не протрималося і дня.

Об’єктом для помсти Карплюка за повідомлення про підозру став прокурор Київської області Дмитро Чібісов.

Після того, як Чібісов повідомив про підозру Карплюку, матеріали кримінального провадження терміново були витребувані Генеральною прокуратурою України та, з незрозумілих причин, направлені до прокуратури Чернігівської області, де і було закрито прокурором одного з відділів прокуратури області Дмитром Розенком. 

Але така відверта спроба Чібісовим виконувати свої прямі обов’язки розізлила Карплюка, тому в інтернеті одразу ж почали з’являтись звинувачення Чібісова у важкій наркотичній залежності (вживає героїн прямо на робочому місці) та зловживає службовим становищем для контролю ринку піску на Київщині та незаконного заволодіння земельними ділянками.

Зовсім нещодавня історія звинувачення правоохоронця в не менш тяжкому злочині – прикриванні наркоторгівлі стосувалась начальника Ірпінського відділу поліції Олега Петренка. В 2019 році в місті незаконно були розміщені рекламні щити, що містили напис «НАЧАЛЬНИК ПОЛІЦІЇ ІРПЕНЯ КРИШУЄ НАРКОТОРГІВЛЮ? Візьми участь в опитуванні на сайті www.irpin.news. ПРАВДА ІРПЕНЯ». 

Білборди з’явились після нової хвилі обшуків в Ірпінській міській раді, але рішенням суду ці щити було арештовано як докази у кримінальному провадженні № 42019111200000613 . Після цих гучних арештів звинувачення полились також і на Максима Роговенка – заступника прокурора Ірпінського відділення Києво-Святошинської місцевої прокуратури. “Бруд” у вигляді джинси було нібито опубліковано виданням Наголос, що навіть назвало це “журналістським розслідуванням”.

Та в ході нього так звані журналісти не з’ясували нічого, що можна було б підтвердити документально, лише те, що саме він дав неформальне розпорядження відкрити кримінальне провадження за фактом втручання в діяльність працівника правоохоронних органів(ст. 343 ч 1 КК України ). Таким чином, на думку ірпінської влади, Роговенко здійснював тиск на бізнес, а конкретно на ТОВ “Піар Лайн” – рекламну компанію, що належить колишній дружині Володимира Карплюка — Ларисі.

Такі дії з боку піарників теперішньої ірпінської влади можна назвати навіть театральними. Деякі з інформаційних хвиль проти правоохоронців настільки безпідставні та навіть містять ознаки наклепу, що існують в інформаційному просторі не більше тижня. Прикладом є остання новина про звинувачення Максима Роговенка в тиску на бізнес.  18 жовтня посилання на матеріали стали неактивними, тобто з провладних сайтів її прибрали. Та в пошуковій системі за назвою статті досі першими стоять ці ж самі сайти, і це доводить той факт, що подібні матеріали попри їхнє видалення вони все ж містили.

Використання кримінальних псевдонімів

Кримінальні псевдоніми підсилюють нібито причетність до кримінального світу, саме тому кожна “інформаційна хвиля” проти правоохоронців супроводжувалась присвоєнням для них відповідні “клички”. Так, Олега Петренка прозвали “ручним петрушкою”, Дмитра Чібісова – “голубок-наркоман”, “кокаїновий прокурор” або “Чібіс”. Також піарники “Нових облич” присвоїли псевдоніми в заступнику ірпінського прокурора Максиму Роговенку. Згідно фейкових розслідувань нібито з’ясувалось, що його колеги називають “Макс Гниль”, а активісти – “кілером у прокурорських погонах”, хоча жоден з цих псевдонімів не вийшов за межі замовних матеріалів.

Окрім цього, в джинсі, яка має на меті дискредитувати роботу правоохоронних органів, активно використовується також і кримінальний сленг. Слова такі як “кришує”, “бидло”, “кошмарить” та подібні також активно використовують саме провладні ЗМІ. 

Підсилення стереотипів щодо працівників правоохоронних органів

Найчастіші звинувачення правоохоронців в замовних матеріалах, які поширюються контрольованими Карплюком та “Новими обличчями” ЗМІ є “кришування”, тобто, прикриття незаконного бізнесу. Це підсилює стереотип про корумпованість правоохоронних органів та їхню співпрацю з бізнесом з метою його легалізації чи монополізації. В цьому “Нові обличчя неодноразово звинувачували прокурорів Юрія Дмитруня та Дмитра Чібісова в взаємодії з людьми, які нелегально видобувають пісок на Київщині.

Варто зазначити, що Юрій Дмитрунь сприяв розслідуванню кримінальних справ проти Ірпінської міської ради та проведенню слідчих дій в Ірпінській міській раді в серпні 2019 року. Після цього на нього посипались звинувачення  в “кришуванні” незаконного видобутку піску шляхом невідкриття/закриття кримінальних справ. Одна зі статей присвячена бездіяльності прокура в розслідування справ по незаконному видобутку піску. Та всі замовні матеріали характеризуються відсутністю доказової бази та посилань.

Сам Дмитрунь заявляв, що проти нього розпочали інформаційну кампанію, а розповсюджувачами цих пліток є його опоненти: корупціонери та хабарники, яких не влаштовує його принципова незалежна позиція у Києво-Святошинській прокуратурі.

Такими маніпулятивними діями Щербина намагався створити ілюзію суспільної зацікавленості в справі, яка базується лише на чутках.

Віддзеркалення звинувачень в свою сторону та дія на випередження

Звинувачувачення начальника ірпінської поліції Олега Петренка в “кришуванні” наркотрафіку (посилаючись на чутки та здогадки) дуже схоже віддзеркалення гасел ошуканих інвесторів, які кілька разів виходили на мирні мітинги з написами на плакатах “Карплюк кришує будівельні афери в Ірпені”.

Також звинувачення стосовно причетності Карплюка до будівельних афер в Ірпені очевидно, викликали в його піарників бажання вигадати зв’язок місцевих прокурорів з незаконним бізнесом на Київщині.  

Крім того, активізація розслідування кримінальних справ проти топ-чиновників Ірпеня спонукали представників ірпінської влади навіть до погроз. На адресу працівників прокуратури смс з погрозами отримував Дмитро Чібісов. 

Нещодавно з’явилась інформація, що Чібісов планує балотуватись на мера Ірпеня у 2020 році. Саме це, на думку журналістів “зливного бачка” Антикор і стало причиною, за якою Чібісов активно розслідує справи та “поливає брудом” Карплюка.

Жодна спроба маніпуляцій з метою дискредитації правоохоронців не закінчилась для “Нових облич” успіхом, деякі з них визнані безпідставними в суді. Правомірність дій працівників прокуратури та поліції стосовно розслідування злочинів Володимира Карплюка та його команди підтверджується також і діями активістів, які відстоюють інтереси громади, а також погрозами, які отримують правоохоронці. Тому Карплюку, на якого заведено більше десятка кримінальних справ, залишається розраховувати лише на справедливе покарання на понесення відповідальності перед громадою.