By Фінансовий зиск від цієї афери обчислюється приблизно 2 мі- льярдами гривень. Це ті гроші, які підуть саме в кишеню мера-втікача через ділків та підставних осіб, які, власне, й виступатимуть у ролі забудовників. Ірпеню ніякої фінансової користі від того не світить. Навпаки — ціла низка проблем та негараздів. Майбутнє заплави під загрозою. Як, до речі, і майбутнє самого Ірпеня.
Заплава — це джокер Карплюка, який він усі п’ять років тримав у рукаві. Зіграти ним відкрито колишній мер не міг, бо громадськість міста негативно ста- виться до забудови заплавних земель річки Ірпін
Містяни багато разів збиралися з цього приводу
на акції протесту, активісти влаштовували чергуван- ня і боронили ділянки на заплаві. У переддень місцевих виборів токсичність намірів Карплюка можна відчути в усіх мікрорайонах міста, де він та його сви- та з’являються перед виборцями.
“Навіщо ви забудовуєте заплаву?” — саме це питання найчастіше зараз злітає з вуст ірпінців. Карплюк усілякими способами від нього ухиляється.
То відверто ігнорує, то намагається перекласти відповідальність на когось, сором’язливо відводячи очі, то взагалі вдає, що не розуміє, про що йде мова. Однак жодного разу прямої відповіді на нього він не дав. А що сказати? Правду? Сказати, що, мовляв, я і мої подільники, котрі ще десять років тому і лманого мідяка за душею не мали, скупили задешево землю, щоб казково на цьому збагатитися? Відверто розповісти, що він (Карплюк) під час своєї каденції і після неї робив у Ірпені усе можливе, щоб за громад- ський кошт “намалювати” гарну рекламну картинку для інвесторів? Адже саме для того з 300 гектарів лі- сів “нарізали” з півсотні гектарів скверів та парків і натицяли довкола них багатоповерхівок. Для того і набережну за шалені кошти облаштували. Ви дума- єте, облагороджена набережна була важливіша для міста за два нові дитсадки або за одну нову школу? Вартість робіт на набережній рівноцінна об’єктам, без яких Ірпінь вже не може повноцінно існувати.
У Карплюка свої пріоритети. Рішення, куди витра- чати громадські гроші, він ухвалював (і ухвалює до цих пір) кулуарно, а підконтрольні депутати за це голосують одностайно. Так було усі п’ять минулих років. Так було і з земельними питаннями. І з фейковим Генпланом. Так було і з набережною.
Ми не проти нової набережної, але який в ній сенс, якщо сама річка Ірпінь на очах гине? Її життя ледь теплиться і вже вимірюється місяцями. Якщо за цей час нічого не зробити, то усі побудовані доріжки, спортивні майданчики, інсталяції перетворяться, на… маленький оазис благоустрою серед смердю- чого болота. Чи вартувало це тих мільйонів, які ІМР витратила? За логікою та здоровим глуздом — ні!
На думку самого Карплюка — так. Йому ж бо тільки заплава потрібна.
На порозі місцеві вибори. Перспективи кишенько- вої партії мера-втікача під назвою “Нові обличчя” доволі примарні. Рейтинги катастрофічно впали, гарних і корисних справ нові і не зовсім обличчя зробили небагато. Повітряними кульками, велопро- бігами та концертами від “НО” вже електорат не здивуєш.
Для Карплюка ці вибори вкрай важливі. Він хоче отримати заплаву і побудувати на ній понад сім де- сятків багатоповерхівок. А це означає, що йому по- трібна більшість. Саме задля того, щоб вона склала- ся в майбутній ІМР і знову покірно голосувала за всі “потрібні” рішення, мобілізовано величезний фі- нансовий потенціал. Викуплено франшизи кількох відомих політичних партій, де зараз верховодять люди Карплюка. Навіть президентська “Слуга народу” тепер служитиме саме Володимиру Андрійовичу. Отакої!
Для досягнення мети — усі засоби хороші. Це принцип, за яким Карплюк живе. І веде свою гру. Правда, карти в його грі краплені. Ви зауважте, що у само- го колишнього мера у власності немає значних земельних наділів у Ірпені. Усі вони записані на інших. Люди, про яких йдеться в цьому випуску, є “офіційними” власниками земельних ділянок у місті (зо- крема і на заплаві), які де-факто мають відношення до Карплюка. Це — рідні, друзі та близьке оточення екс-мера. Вони допомагали готувати всю цю аферу під назвою ЖК “Синергія Сіті”, лобіювали та ухвалю- вали потрібні рішення, окремі — голосували за них у сесійній залі ІМР, а інші — рахували ці голоси, ор- ганізовували провокації, інформаційні вкиди та тітушок.
Усі згадані в цьому бюлетні люди та їхні статки — це приклад того, як можна казково збагатитися за короткий період часу. І не потрібно бути вундеркіндом, крутим IT-шником, сином чи донькою олігарха. Варто мати родинні зв’язки або просто бути знайомим
з мером, який дорвався до влади і вирішив, що Ірпінь — це його власне місто, його годівничка і його гаманець.
Карплюк готовий на все, аби отримати ірпінську заплаву.
Коментарі