В мережі поширюються повідомлення про нову аферу ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Це стосується незаконного переведення землі з державної в комунальну власність. Очевидно колишній кандидат в нардепи, який витратив на рекламу найбільше та програв, вирішив по максимуму залишити своїх слідів в Ірпені. Цього разу під приціл Карплюка на його посіпак стала будівля суду, яку вони “рейдернули” для того, щоб в майбутньому віддати під забудову “своїм” – як це було з ділянкою під воєнкоматом.
Зовсім нещодавно ходили чутки, що Володимир Карплюк літав на нараду в Іспанію до бізнес-партнера Ігора Вишнякова, що організував грандіозну аферу з мікрорайоном “Благодатний”, а згодом втік з країни. Пізніше, під виглядом наглядової ради ІМР у Варшаві зібрались інші соратники Карплюка – працівники міської ради.
Очевидно, що з незрозумілих причин Карплюк, попри десятки відкритих кримінальних проваджень, відчув себе безкарним та безсмертним, адже його земельні афери в місті продовжуються. Цього разу постраждала будівля міського суду, що знаходиться за адресою м. Ірпінь, вул.Мінеральна, 7, яку з метою тиску на суддів та посіпак переписали у власність Ірпінської міської ради.
Та це вже не перший такий випадок. Першим постраждала будівля Ірпінського військомату. Ще в липні 2018 року на сесії міської ради було прийняте рішення знести низку адміністративних будівель і передати земельні ділянки під житлову забудову оточенню Карплюка. Серед цих будівель опинився військомат, який згодом знесли, а ділянка дісталась під забудову місцевому студенту, який став прикриттям. Підготовку до забудови ділянки почав місцевий забудовник з кола Карплюка – Олександр Пікулик.
Пізніше, в січні 2019 року за фактом відчуження земельної ділянки державної власності було порушено кримінальну справу. Тоді виявилось, що Карплюк і Ко не розрахували своїх сил і достатніх ресурсів для рейду державного майна в них не було. Будівля виявилась на балансі у Державної судової адміністріації, адже на місці воєнкомату раніше був суд. Саме тому ділянку арештували, а Пікулика прозвали “ірпінським лохом”. За деякими даними, для отримання можливості забудови цієї ділянки він віддав Карплюку щонайменше $400 тис.
Історія “лоха” продовжилась, коли після такого “облому” Пікулик зажадав сатисфакції та компенсації. За деякими свідченнями, справа доходила навіть до погроз ексмеру, адже втрат Пікулик зазнав чималих. Після цього Карплюк намагався домовитись з суддями, але йому відмовили і саме тому він вирішив помститись методом 90-х – рейдерським захопленням.
Стало відомо, що 2 серпня 2019 року державний реєстратор КП “Агенція адміністративних послуг” Олена Скоріна перереєструвала право власності на будівлю Ірпінського міського суду за адресою вул. Мінеральна, 7 у Ірпені за Ірпінською міською радою. При цьому, земельна ділянка під будівлею, площею 0,6 га все ще належить Державній судовій адміністрації.
В такому, доволі примітивному плані помсти Карплюка місцевій судовій владі є низка складів злочину. Найперше те, що державний реєстратор не врахувала відомості Державного земельного кадастру, тобто, по суті, проігнорувала факт приналежності ділянки державі. Також, службовий злочин вчинили і працівники Ірпінської міської ради, свідомо подаючи документи на реєстрацію.
Юристи вбачають тут щонайменше скоєння злочинів, передбачених ч. 3 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією…, вчинені особою, яка має право доступу до неї), ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. За вказане передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6-ти років.
Якщо вину Карплюка в організації цієї афери буде доведено, то йому доведеться нести покарання за створення ще одного злочинного угруповання. Та досі пояснити таку відважність самовідставного мера важко, адже відповідати перед законом йому і так є за що. Очевидно, що він відчуває себе могутнім та безсмертним, і не до кінця розуміє, що втекти від відповідальності за кордон йому не дозволить ГПУ або міжнародний розшук, а залишившись в країні, йому все ж доведеться відповідати по десятках кримінальних проваджень.
Інформація з матеріалу – БАГНЕТ
Коментарі